Дитяче ожиріння впливає на особистий розвиток, самооцінку та соціальний розвиток дитини, складаючи фактор ризику появи та розвитку порушень харчової поведінки у підлітковому та дорослому віці. Дитяче ожиріння визнано хронічним захворюванням, яке пов'язане з метаболічним синдромом, збільшенням майбутнього серцево-судинного ризику та появою діабету. Його походження та підтримка можуть впливати на психологічні та соціальні фактори, такі як, наприклад, харчові звички та фізична активність.
Діагноз: Запропоновано використовувати індекс маси тіла (ІМТ) як параметр для встановлення граничних точок для надмірної ваги (SP) та ожиріння (OB), які встановлювали б наступним чином:
-
SP: ІМТ ≥ P90 та Класифікація
- Екзогенні або харчові (95 відсотків).
- Вторинні, синдромічні, моногенні (5 відсотків).
Цілі лікування
- Загальна мета: зміна звичок, спрямованих на збільшення витрат енергії та зменшення калорійності за умови здорового харчування.
- Конкретні цілі: