Ожиріння модифікує специфічний для простати антиген у чоловіків старше 45 років.
- Автори:Констанца Лопес Фонтана, Марія Євгенія Мазеллі, Р. Ф. Перес Елізальде, Ніколас Ді Мілта, Пабло Коріка, Хосе Даніель Лопес Лор
- Розташування:Іспанський архів урології, ISSN 0004-0614, том 64, №. 1, 2011, с. 35-42
- Ідіома: Іспанська
- Повний текст недоступний (Дізнайтеся більше.)
- Резюме
ЗАВДАННЯ Визначити, чи нижчі сироваткові концентрації простатичного специфічного антигену (ПСА), виявлені у пацієнтів із ожирінням, є наслідком низького рівня циркулюючого тестостерону та/або більшого обсягу плазми (-VP- гемодилюція).
МЕТОДИ Відібрано 413 осіб чоловічої статі у віці від 45 до 75 років. Робота складалася з оцінки складу тіла за допомогою антропометрії (вимірювання ваги та зросту та обчислення індексу маси тіла BBMI-, поверхні тіла - SC- та VP), оцінки маси простати за допомогою трансректального ультразвуку (TRUS) та лабораторного дослідження аналіз, що включає вимірювання загального PSA та, у підгрупі пацієнтів (n = 108), визначення концентрації тестостерону в сироватці крові. Розраховували циркулюючу масу ПСА (масу ПСА). Статистичний аналіз проводили з використанням коефіцієнта кореляції Anova I та Пірсона (р 40 кг/м2, ПСА мав середнє значення 0,85 нг/мл. Більш високий ІМТ був суттєво пов'язаний з вищим показником ФВ (r = 0,687; р = 0,001) та менша концентрація PSA в сироватці крові (r = -0,235; p = 0,001). З іншого боку, маса PSA була нижчою у пацієнтів із ожирінням I та II типів, ніж у добровольців із надмірною вагою та нормальною вагою, хоча статистично незначуща (p